|
Анализ рейтинга сообщения
|
|
Автор:
|
igorko22
|
|
Сообщение:
|
Вже раніше писав але ще раз закину, так як по темі. Їздили туди в січні 2006, але там нічого так і не змінилось Ось і настали довгоочікувані три дні різдв"яних свят. Куди ж поїхати?. Після недовгих дискусій вирішили їхати в Косів Івано - франківської області. Інформації в неті практично не знайшли, крім того що там бугелем голову відірвало. Але згадались дитячі роки проведені саме там - в Косові з неповторними краєвидами, річками і водопадами. Сіли зранку в машину і поїхали. Івано-франківськ, Коломия, ще декілька перевалів - і ось Косів. За 15 років відколи я там був нічого не змінилось, хіба тарелі на будинках з"явились. Жили ми в хатині мого кума, але приватний сектор там по - чуть чуть розвивається. Ціни від 20 до 50 гривень. Декілька кілометрів по трасі і ми вже біля повороту до гори Міхалкової, де функціонує бугельний витяг довжиною 900 м. Машини всі залишають внизу, бо дорога до витягу, чесно кажучи, така ж як і на Тростян, але так як Уазів до гори не було, а йти 2 км вгору не було бажання, то прийшлось вдягати ланцюги і їхати. І ось ми біля гори ще 300 метрів вертикального підйому і відкривається вигляд на бугель. Інфраструктура, як така відсутня повністю. Стоїть одна бабулька і пропонує чай з шоколадками. Є є ще прокат. Ціна витягу 3 грн. або абонемент за 30 грн на цілий день. Підйом наверх - і просто незабутні пейзажі. Тепер про спуск і сніг. Снігу було порядка 20 см, це все зледеніло і все катання нагадувало скоріше зікрібання. По складності траса нвгадує або Грабовець, або ж Середній захід. Є досит цікава траса К5 через ліс, правда какміння досить багато. В заключення можу сказати, що потенціал є, при чому всі говорили про якогось інвестора і що на другий рік тут буде вже вся інфраструктура. Поживемо - побачимо. А ввечері були колядки і палянка лилася рікою. День 2. Вирішили поїхати в Шешори. Це порядка 15 км від Косова, це незабутні сріблясті водопади, які взимку не такі і сріблясті, це місце, де влітку проводиться фестиваль етнічної музики, ну і де є бугельний витяг довжиною 700 м. Витяг, як і все прибуткове в цих краях тримають бандюки і вони зовсім не зацікавлені в вкладанні грошей в розвиток курорту. Тому інфраструктура тут також не розвинена. Також є одна жіночка, правда на відміну від Косова в неї є і коньяк і горілка і вино і канапка. Траса не дуже цікава після Тростяну. Щось більше нагадує Погар. Ціна витягу 3 грн. або абонемент 60 грн. на день. Це катання більше нагадувало попадання. Але принаймі вже не було зішкрібання. А ввечері була сусідська сауна і довгі дискусії куди ж поїхати завтра. День 3. Варіантів було 2: поїхати на перевал Німчич або ж в Верховину і далі у Ворохту. Був вибраний Німчич, про що ми пізніше пошкодували. Їдем по трасі от річка Черемош і вказівник Чернівецька область. З"їзд вправо і знак - "перевал німчич закритий для проїзду автомобільним транспортом". Хто не знає, то це найважчедоступніший перевал Карпат. Включаю першу передачу і помаленьку їдемо гірськими серпантинами. А тепер сам прикол на перевалі 800м відкривається горка довжиною 250 м і бебі ліфтом на 100м. І з цінами на витяг 3 грн. і 1 грн. відповідно. Але тут принаймі є колиба і літній майданчик. Пішки можна піднятися скріше, ніж на бебіліфті, ну а спуск займає 10 секунд. Що тут можна добавити. Потім на 250 метровому дизелі злетів трос і ми поїхали докатувати в Шешори. P.S. Після цієї поїздки ще раз полюбувалися первозданністю і неосяжністю наших Карпат і відсутністю черг на витягах. І ше раз перконалися в тупому вкладанні грошей(перевал Німчич) і відсутністю інфраструктури.
|
|
