Ось і настали довгоочікувані три дні різдв"яних свят. Куди ж поїхати?.
Після недовгих дискусій вирішили їхати в Косів Івано - франківської
області. Інформації в неті практично не знайшли, крім того що там
бугелем голову відірвало. Але згадались дитячі роки проведені саме там
- в Косові з неповторними краєвидами, річками і водопадами. Сіли зранку
в машину і поїхали. Івано-франківськ, Коломия, ще декілька перевалів -
і ось Косів. За 15 років відколи я там був нічого не змінилось, хіба
тарелі на будинках з"явились. Жили ми в хатині мого кума, але приватний
сектор там по - чуть чуть розвивається. Ціни від 20 до 50 гривень.
Декілька кілометрів по трасі і ми вже біля повороту до гори Міхалкової,
де функціонує бугельний витяг довжиною 900 м. Машини всі залишають
внизу, бо дорога до витягу, чесно кажучи, така ж як і на Тростян, але
так як Уазів до гори не було, а йти 2 км вгору не було бажання, то
прийшлось вдягати ланцюги і їхати. І ось ми біля гори ще 300 метрів
вертикального підйому і відкривається вигляд на бугель. Інфраструктура,
як така відсутня повністю. Стоїть одна бабулька і пропонує чай з
шоколадками. Є є ще прокат. Ціна витягу 3 грн. або абонемент за 30 грн
на цілий день. Підйом наверх - і просто незабутні пейзажі. Тепер про
спуск і сніг. Снігу було порядка 20 см, це все зледеніло і все катання
нагадувало скоріше зікрібання. По складності траса нвгадує або
Грабовець, або ж Середній захід. Є досит цікава траса К5 через ліс,
правда какміння досить багато. В заключення можу сказати, що потенціал
є, при чому всі говорили про якогось інвестора і що на другий рік тут
буде вже вся інфраструктура. Поживемо - побачимо. А ввечері були
колядки і палянка лилася рікою.День 2. Вирішили поїхати в Шешори. Це порядка 15 км від Косова, це незабутні
сріблясті водопади, які взимку не такі і сріблясті, це місце, де влітку
проводиться фестиваль етнічної музики, ну і де є бугельний витяг
довжиною 700 м. Витяг, як і все прибуткове в цих краях тримають бандюки
і вони зовсім не зацікавлені в вкладанні грошей в розвиток курорту.
Тому інфраструктура тут також не розвинена. Також є одна жіночка,
правда на відміну від Косова в неї є і коньяк і горілка і вино і
канапка. Траса не дуже цікава після Тростяну. Щось більше нагадує Погар. Ціна
витягу 3 грн. або абонемент 60 грн. на день. Це катання більше
нагадувало попадання. Але принаймі вже не було зішкрібання. А ввечері
була сусідська сауна і довгі дискусії куди ж поїхати завтра. День 3. Варіантів було 2: поїхати на перевал Німчич або ж в Верховину і далі у
Ворохту. Був вибраний Німчич, про що ми пізніше пошкодували. Їдем по
трасі от річка Черемош і вказівник Чернівецька область. З"їзд вправо і
знак - "перевал німчич закритий для проїзду автомобільним транспортом".
Хто не знає, то це найважчедоступніший перевал Карпат. Включаю першу
передачу і помаленьку їдемо гірськими серпантинами. А тепер сам прикол
на перевалі 800м відкривається горка довжиною 250 м і бебі ліфтом на
100м. І з цінами на витяг 3 грн. і 1 грн. відповідно. Але тут принаймі є колиба і літній майданчик. Пішки можна піднятися
скріше, ніж на бебіліфті, ну а спуск займає 10 секунд. Що тут можна
добавити. Потім на 250 метровому дизелі злетів трос і ми поїхали
докатувати в Шешори. P.S. Після цієї поїздки ще раз полюбувалися первозданністю і неосяжністю наших Карпат і відсутністю черг на витягах. І ше раз перконалися в тупому вкладанні грошей(перевал Німчич) і відсутністю інфраструктури. фото тут німчич
http://www.trostian.com/image/photos/b/2165.jpg шешори
http://www.trostian.com/image/photos/b/2164.jpg косів
http://www.trostian.com/image/photos/b/2162.jpg
http://www.trostian.com/image/photos/b/2163.jpg
| 
- новые есть! 
- новых нет.
- Добавить в закладки
