Цитата:

---

Оригинал отправлен DARU: Хай-лен-деру. На Эльбрус идти запретов нет. Как я писал выше - сейчас кто куда хочет, туда и идет. Только плати лесникам, если "наедут". На Эльбрус широкая столбовая дорога. Регистрироваться в спасательной службе - право и обязанность самих восходителей. Хочеш, чтобы тебя искали, - зарегистрируйся, проконсультируйся, возьми напрокат у спасателей радиостанцию и все, что еще у них есть. Не хочеш - иди на все четыре стороны. В Приэльбрусье  МЧС России пока регистрирует и спасает бесплатно. Этим надо пользоваться. Но не пользуются!!! На льдинах в России рыбаков спасают уже за деньги, а в горах туристов еще бесплатно. На Эльбрус в хорошую погоду летом ежедневно идет до тысячи человек. Спасатели по своей инициативе не могут удержать и проэкзаменовать всех, как в случае в Карпатах. Тем более, что идут с разных сторон. Я стал замечать, что некоторые из спасателей даже заинтересованы, чтобы было напряжение - они востребованы. А в Карпатах ребята-спасатели поступили по совести. Им же искать пришлось бы. Наших спасателей в Карпатах мы знаем не только поименно. Это наши друзья. И нам растить им пополнение и смену. Потому ми и называемся DARU - на украинском "Дитячий альпійський рух України".  Во Львове есть наш областной филиал. А в нем есть дети, которые уже имеют по 20 карпатских вершин (не восхождений, а вершин!). Молодежь уже ездит по заграничным горам. Так что, любитель гор Ирландии, присоединяйся к ним.

---

2DARU Я й не хотів сперечатись. Відповідальність в горах - найперша річ. Просто я не в курсі, хто був в складі групи, яка загинула, яка у них була підготовка, наскільки добре було сплановане сходження і т.д...  Ну і що там сталось - цього я не знаю. І думаю наразі небагато хто знає. Тому й хотів сказати - не можна судити. І що нещастя та помилки стаються і з найджосвідченішими. Що ж до організації... Виховувати молодь - хороша справа. Але я просто нет люблю будь-яких органіхзацій. такий вже є. Влітку взагалі люблю ходити сам, або  командою максимум до 4-х чоловік. Тому й приєднуватись нікуди не хочеться. А ходжу, стараючись звести ризик до мінімуму. Добре спанувавши маршрут, транспорт, шляхи відходу у випадку проблем, порадившись з місцевими рятувальниками, вивчивши кілька прогнозів погоди з різних джерел, добре укомплектувавшись спорядженням. Зробивши все надійно. Для Карпат достатньо. Вершини - не рахую. Для мене гори - не спорт, мені там просто добре. От... А щодо Кавказу - там, як на мене, туристам-пішохідникам де дуже то що й робити є, туди в основному альпіністи-склелази їдуть, щоб нормальні категорійні сходження робити від 3-ки 4-ки і вище. Так, принаймі, львівські дзузі з альпклубів їдуть. Від федерації, до речі. І Ельбрус для них - так, по бажанню на зворотній дорозі :) Якщо колись захочеться туди - поїду з ними.