Цитата:

---

Оригинал отправлен DARU: Хай-лен-деру.Оце і є те, проти чого я виступаю. Кількість гір (сходжень) у названих мною львівських молодих людей не є спортом. Це якраз те, чим займаєшся і ти. Це показник любові до мандрів, до спілкування з природою.Та ж сама аура. Це на відміну від молодих самовпевнених фотографів, які лише раз в житті з комерційною турфірмою піднялись до скал Пастухова і тепер повчають весь світ, як потрібно ходити у великі гори. І до Федерації альпінізму я в опозиції. Але наші опозиції різні. Є таке поняття  "варитись". Так от, якщо декілька років варитись в середовищі альпіністів (будь то федерація чи її обласна філія, альпклуб "Скеля", осередок "Дитячого альпійського руху", тусовка на скалах в Бубнище тощо), то зростає всебічна підготовка. Це не лише вміння зав'язати певні вузли. Наша "хвороба" така різнопланова, що потребує вдосконалення всього (навіть вміння співати і танцювати). А це можливе лише в колективі. Альпінізм і туризм - колективні види спорту! Тут головне - дух команди. І ця команда є твоїм першим рятівником. Виховуючи (навчаючи) особистість, команда навчається і росте сама. Вся. Це стає гарантією, що здоровий глузд в критичній ситуації переможе і буде прийнято вірне рішення. Наприклад, вчасно відступити (чого якраз не трапилось 9 травня на Ельбрусі). Там йшла група випадкових людей. Вони не були командою. На сайтах часто зявляються набори-призиви то на Пікуй, то на Говерлу, то на Ельбрус. На профільних - також і в Гімалаї. Набрали групу - "зняли" гроші (або навіть без грошей). Не повернулись - непогода винна, рятувальники погані, с ким не буває (далі сам добав ще декілька "залізних" аргументів). Ти, видно, дійсно любиш мандрувати, тому тобі потрібно якомога раніше зрозуміти необхідність почати "варитись" в колективі. Вибір за тобою. Але так довше проживеш. Увійшовши до якогось альпійського колективу, ти збагатиш його своїм досвідом, а вони збагатять тебе своїм. Після всіх "походеньок" ви обов'язково будете аналізувати свої помилки, вислуховувати критику. А зараз хто тебе критикує? Тільки власний аналіз. А він, звісно, суб'єктивний. Пішов сам у гори - колектив каменя на камені не залишить, пояснюючи тобі, "что такое хорошо, и что такое плохо". Це якраз яскраві особистості і не люблять. Тому ходять поодинці. До пори до времени (рос.). Поспілкуйся частіше з карпатськими рятувальниками (бажано мукачівськими), у них є чого розповісти про одиночок і невеличких "самостійних" груп мандрівників. Висновок: безпечне зростання мандрівника (альпініста, туриста, скі-туриста тощо) можливе лише в спортивному (профільному) колективі. Раніше це називалось секція альпінізму, альпклуб, турклуб. Ще нагадаю нещодавній випадок на Драгобраті. Ті, що загинули в лавині, були одіті, обуті, все у них було. Не було лише школи здорового глузду. Іх ніхто не вчив елементарним правилам безпеки. Пішли закидати турка шапками. Шапок не хватило. Чи знову ж таки рятувальники винні, що вчасно не дали по жопі? Чи лавина, зараза така, не там і не тоді зійшла? Ця тема теж обговорювалась на сайті. От якби ті, ельбруські, мандрівники вчасно все те починали...

---