Всім привіт.
Вчора ввечері повернувся з Ясни Хопок південь.
На душі тільки позитивні емоції, а перед очима ще все зимова казка яку вже не сподівався побачити цього року.
25 січня передзвонив в Хату Косодревіну, від Джозефа дістав усне підтвердження наявності снігу, та того факту що витяги працюють.
26 в пятницю в чотири ранку пакуємось в машину і відразу на кордон, де на наше щастя не було ні одного автомобіля, кордон пройшли за 20 хвилин.
Далі чотири години дороги і ми потрапляємо в справжню зимову казку. Відразу купуємо три денні абонементи. Піднімемось з речами наверх до Косодревіни заносимо речі в кімнату і відразу на схил.
Відразу почав кататись на Rossi Bandit B-squad, за вісі три дні навіть думки не виникало діставати з авто звичайні слаломні лижі. Тим більше що B-squad, чудово поводились себе навіть на ретрачених схилах.
Десь о дев’ятій запускають бугель на Косодревіну.
При першому підйомі на Хопок млію від прекрасних видів що відкриваються переді мною. Далі чудові спуски по твердій ціленні яка ближче до лісу переходить в пух.
Після обіду затягнуло хмарами і пішов сніг який не переставав падати аж до нашого від’їзду. Отож сонечка ми більше не побачили, але катання від цього не постраждало ані трішечки. П’ятницю і суботу фріріайдив по безлюдним сніжним полям від дзвінка до дзвінка так що вже ноги мліли.
Катався в основному маршрутом №3, за виключення останнього третього дня.
На ранок в неділю на вулиці лежало 50-60 свіжого пуху, і дув сильний вітер, через який не запустили бугель Косодревіна. Працювала тільки чотири кріселка та нижній бугель.
Я вийшов на трасу найпершим, далі коли піднімався кріселкою кинув оком на ущелину що іде від верхньої станції чотири кріселки до нижньої станції бугеля Крупова. І не пожалів, коли проходив ущелину перші рази містями павдер накривав мене майже в повний зріст, B-squad показали себе на висоті. Подібне катання в мене було тільки в підлітковому віці коли моя вага була десь 50кг. а батько придбав мені двохметрову класику.
Біля одинадцятої години вітер сильно посилився, через вітер кріселка почала зупинятись майже що хвилини. Враховуючи той факт що, до цього моменту я вже встиг зробити вісім спусків по ущелині, і разом з ,трохи пізніше прибулими, сновбордистами розкобасив ущелину вдоль і поперьок. А жінка чесно призналась що від катання в штормовий вітер у неї нема ніякого задоволення. Склавши всі ці факти ми прийняли рішення мотати додому з відвідування аквапарку в Попраді по дорозі.
За секунду продали скіпаси новоприбулим лижникам що товпились біля каси. І попрямували на Попрад де чудово відпочили в Аквапарку. Далі близько десятої прибуваємо на кордон де знов нема навіть натяку на черги. 15 хвилин формальних процедур на кордоні і ми в рідному місті Ужгород.
Ось так пройшов наш 100% ідеальний відпочинок.
PS Стовідсотково ідеальним відпочинок був тільки для мене. Нажаль дружині не вдається на стільки легко підкорити цілену як мені. Також один з відрізків чорної траси біля кріселки її також був не під силу, в той час як з північної сторони вона без проблем справляється з усіма трасами усіх кольорів. Таким чином всі три дні її приходилось нудитись на 500 метровому бугелі що знаходиться нижче Сердечка. По цій причині рекомендую серйозно зважати, і оцінити свої сили та технічний рівень, перед тим як прямувати на південну сторону Ясни.
На наступні вихідні запланована поїздка в Буковель, викатувати придбані влітку абонементи, мабуть помру там від суму.