Анализ рейтинга сообщения
|
Автор:
|
oilgeolog
|
Сообщение:
|
Туманний край Стеришора Як і планували 8-10 березня побували на Стеришорі (полонина в підніжжі Близниць). Приїхавши в Ясиня попали під дощ, перепитали в бобікменів яка погода наверху, сказали дощ з пролітаючим снігом. УАЗом піднялись до мікропроводу, а далі хто на камусах, а хто на снігоступах вирушили до колиб. Годину ходу і суттєво випередивши снігоступщиків, доходимо до колиб. Погода не покращилась, тому в перший день бажання катнути в нікого не виникло. Заготовляли дрова і обживали колибу. В суботу зранку погода ніби покращилась і ми вирушили на ближній відріг Малої Близниці Але вікно було не довго і ми знов стали їжачками в тумані Перед виходом на хребет нас накрило зливою, яка перейшла в 10 хвилинний сніг, а потім з’явилась веселка. При такій мінливій погоді і мокрому снігу вирішили дальше не йти і спустились до колиб. Сніг надзвичайно важкий, вдалось зловити кант і зробивши кульбіт через голову приземлитись на 4+1 точку, мої відстебнуті лижі тим часом продовжували паралельно спускатись вниз задниками вперед. Чомусь всім було смішно. Біля колиби наш невизнаний "Пінзель" витесав монумент Клари (або Рози). В неділю зранку, тільки прокинувшись, Діма зіграв нам уривок з п’єси "ви обіцяли мені Париж (а не цю колибу)". Знову дощило, тому з важкими рюкзаками, але майже на прямих лижах, спустились по кашо-пластиліну до дороги. Було дуже весело, туманно, але все ж таки хочеться покататись.
|
|