|
Анализ рейтинга сообщения
|
|
Автор:
|
GoodUncle
|
|
Сообщение:
|
Ну так о я не закінчив.. є властиво дві проблеми 1. проблема відсутності певного нормативного регулювання 2. проблема повної бездіяльності в даний час і з цього приводу компетентних державних органів. по 1- му питанню . відсутність правил звичайно не означає, що катаючись на лижах дозволено ламати іншим руки і ноги (собі будь-ласка). Але означає що з цивільним позовом (без крим. справи) в суді взагалі практично немає що робити (не реально). З порушеною кримінальною справою одночасно можна і треба заявляти цивільний позов про відшкодування шкоди, але він він буде задоволений фактично від наслідків визнання твини іншої особи по крим справі. А щодо визнання вини будь-кого осіб у випадку "гірськолижної пригоди", то при відсутності правил катання суддя буде виходи так би мовити із власної "правосвідомості" яку швидше за все захоче обовязково підкріпити відповідною експертизою. А експерта захоче мати схему "ГЛП" і якісь точні дані, що може бути досить проблематично точно встановити. Підсумовуючи можна сказати що якщо вина певної особи у у відповідному ГЛП не буде явною і очевидною (наприклад стояли збоку від траси а тут пяним лом наїхав) і є можливість двоякого трактування хто правий а хто ні, - то шансів реально довести справу до вироку практично немає (хоча нажаль у наших судах можливо все - в залежності від кількості "додаткових " доказів). 2. навіть ті можливості які зараз має будь-який громадянин щодо захисту в судовому порядку своїх прав реально нівелюються на практиці. Я точно не скажу (не був свідком) але лижники які були на закордонних курортах (напр Австрія і т .д.) стверджують що у випадку якщо ви напєтесь і когось збєте в Австрії на схилі то вас дуже швидко найде їхня "лижна поліція" і доставить в участо для подальшого вирішення справи і можна отримати багато не приємностей. Тобто державні органи (правоохоронні) виконують свої функції щодо захисту правопорядку зокрема щодо покарання осіб які завдають шкоди іншим особам. І я впевнений ця вся процедура відбувається з її повною правовою регламентацієї. А у нас. А у нас скажімо наш "лижний патруль" який намагається навести порядок насправді юридичних повноважень немає жодних. Так би мовити одні громадяни звертаються до інших громадян з вимогами поводити себе гідно. Тому фактично члени патруля в юридичному плані є абсолютно беззахисні і у разі не виконання їх вимог і виникнення конфлікту діють на власний ризик, наражаючись отримати або мат або і більше. Тому що скажімо забрати людину із схилу, затримати її, вимагати дати пояснень і т .д. можуть тільки представники відповідних державних органів зокрема працівники міліції. Ну а про практику роботи міліції я коментувати не буду. Ми правда можем не допустити осіб які перебувають в стані спяніння до підйомників (це право наданане правилами їх експлуатації) і відповідно таким чином нейтралізувати бажання кататись особливо буйних (вони здебільшого завжди накатують для хоробрості) але це не вихід і не є нормальна система контролю за дотриманням правил. Тобто для того щоб щось пробувати доказувати у суді після ГЛП вам необхідно діяти як при будь-якому ДТП, тобто викликати міліцію яка б зареєструвала вашу заяву склала протокол, встановила осіб що були учасниками, опитала учасників, опитала свідків, накреслила схему руху. Але на практиці я скажімо за весь час роботи такої ситуації в правильному руслі не спостерігав жодного разу. І реально організувати такий процес є дуже тяжко зважаючи що найблищий райвідділ міліції знаходиться за 35 км. від курорту (в Яремчі), і якщо ви їм зателефонуєте не факт що вони оперативно все зроблять. Тому реально необхідною як мені бачиться 1. Встановлення певних хоча б основних правил катання. 2. Покращення (тобто хочаб розпочати поки що немає що покращувати) роботи в цьому напрямку державних органів (контрольно-рятувальної служби МНС, міліції ). 3. Делегування певних повноважень (скажімо затримання до приїзду міліції ) "лижному патрулю" тобто юридичним особам які експлуатують відповідні підйомники і схили і повинні б мати певні повноваження щодо контролю за ними. (Хоча з другої сторони немає прав контролю немає і обовязку відповідати за наслідки - це неправильно але так воно і є).
|
|
