Сообщение №0, отправлено 27 Мар 2009 11:03

Враховуючи що Лексуси та Мазераті стали недосяжними мріями для простих українських селян та робітників, завдяки хвінансовій кризі, підло розв’язаній світовим імперіалізмом, закриття лижного сезону було вирішено здійснити не десь у Чилі чи Jackson Hole. Вийшовши і трохи попросивши милостиню на вулиці було прийнято рішення їхати супербюджетно в Австрію.

А ось вибір точки висадки змусив троха часу витратити на копирсання у світовій мережі (доречі теж винайденої проклятими капіталістами). Критеріїв було кілька: достатня кількість трас та білої субстанції під назвою сніг, дешеве проживання та відсутність великої кількості наших менших братів котрих ми гордо іменуємо москалями. Ну і звичайно ж ваш покірний слуга є трохи оригіналом і любить бувати в тих місцях, про які практично ніхто не чув. Вирішили повторити подвиг пастора Шлага і гайда на лижі в Альпи.

Ну все … написав достатньо – їдемо в Obertauern (Обертауерн). Повну інформацію про це місце отримуємо на сайті Ссылка . Спочатку не повірив що це самий сніжний курорт Австрії, та й 4 м снігу котрий декларувався, спочатку не вразили.

Реалії вразили.

Так як поїздка супербюджет, тому два товариші вибрали засобом пересування маленький тракторець під маркою Volvo XC 90 з дизельним двигуном і гарними великими колесами.

Дорога – стандарт: Чоп-Угорщина-Австрія – місце висадки. Відстань від Зальцбургу до Обертауерна близько 80 км. Відстань в обидва боки, включаючи всі місцеві поїздки склала близько 4 000 км. Цю суму беремо як розрахункову для обчислення бюджету.

Проживання – хутір під назвою Untertauern, котрий знаходиться в 10 км від Обертауерна на висоті 1100 м і реально складається з 10-12 будинків. Хочу щоб наші хутори теж так виглядали і щоб в них теж був такий чудовий ресторан. Місце проживання – типовий австрійський пансіон з гордою назвою Luerzergut Ссылка Чудові привітні австрійці котрі практично не розмовляють англійською. Загальна вартість проживання за 6 ночей склала 348 ЕВРО на двох (29 ЕВРО на пару лиж включаючи сніданок). Претензій до отелю НЕМАЄ. Кімнати невеликі, але чисті, охайні з чистим санвузлом і рушниками, котрі міняли як тільки вони опинялись на підлозі. На сніданку я завжди посміхався, так як дуже тяжко уявити як можна так тонко нарізати ковбаску. Крізь неї можна було легко спостерігати самі віддалені зірки. Але в будь-якому випадку нам вистачало. Що ще сказати про готель? Сушилка присутня, при чому температура повітря в ній градусів 25. Все висихало чудово. Сауна також присутня (як звичайна, так і ІЧ) і на прохання з 17.00 можна було приймати теплові процедури.

Зона катання починається (і закінчується) в самому селищі Обертауерн. Порівняно з хутором проживання – практично місто. Я б оцінив наявність близько 100 будинків, основне призначення яких – розслаблення м’язів після тяжкого лижного дня.

Трас всього близько 100 км з них відсотків 50 сині, 45 червоні і 5 чорні. Зразу ж зауважу – курорт не для любителів екстремального катання. Найдовший підйомник – гондола №1 котра витягує на висоту близько 2200 м. Вся каталка йде на висоті між 1700 та 2200 м. Далі технічні деталі опускаю, тому що все чітко описано на сайті курорту. Стандартний «робочий» день двох пасторів Шлагів починався в 9.00 з паркінгу Р7 або Р4. Всі паркінги безкоштовні і при в’їзді в сам Обертауерн табло показує наявність вільних місць на кожному з 7 паркінгів. Якщо настрій був їхати на Р7, тоді каталка починалась з підйомника 2 і плавно перетікала до 3 та 18-го. Якщо ж настрій був зупинитись на Р4 тоді день розпочинався з кількох підйомів на гондолі 1.

Отже що можна сказати по трасам? Готують кожен день прекрасно, але досить часто синю трасу 1а після 14.00 вже вкривають невеликі горби. Аналогічно і з червоними 3а, 3е, 3с. Самими популярними і завантаженими підйомниками є 1, 3, 18. Пастору Шлагу котрий катається гірше більше сподобались сині 1а та 2b і червоні 15b, 16а, 18b.

Ну а для його брата, котрий вже не вперше переходить Альпи на лижах, чорна 2а та червона 3b.

Всюди в Обертауерні рекламують їх коло, по котрому можна об’їхати весь курорт. Один раз можна це зробити, просто заради цікавості і визначення для себе цікавих трас на яких варто кататись. Коло є червоне та синє, в залежності від напрямку (за або проти часової стрілки). Трохи поїздивши і повалявшись в снігу як проміжну точка споживання глінтвейну та планування маршрутів вибрано було ресторанчик біля підйомника 18. Глінтвейн та пиво в середньому 3,5 ЕВРО. Порція місцевих сосисок з фрі – 7-8 ЕВРО.

Контингент покатальників – 90 % австрійці та німці з невеликим відсотком інших Европейців (було помічено поляків, мадярів, румун). Російську мову практично не чули ну звичайно за виключенням проФФесіонала котрий покотився з траси 1а з криком «ой бл…» - насмішило.

Apres-Ski (Обертауерн) – присутній, але для двох пасторів, вже давно змучений якістю місцевого сільського клубу одного попадання на дискотеку було достатньо для розуміння того що це не для нас. Отже кілька дискотек є і іноді там навіть присутні еротичні шоу (ой про що це я!!!) але народу тама набивається стільки що навіть оселедці в бочці себе почувають краще. ООО забув сказати що є ще горде чудо під назвою Sport Centre на рекламці котрого було навіть знайдено боулінг. Але персональний візит показав що це банальний кегельбан. Крім того, як включити світло в залі для гри ми не зрозуміли а показати нам це ніхто і не горів бажанням. Також в центрі є столи для пулу, але для справжніх джентльменів величина луз в які потрібно заганяти кулі, виявилась великуватою, тому в такому сумнівному задоволенні собі було відмовлено. Ну і звичайно ж без знання чудової німецької мови якісно спілкуватись з місцевим населенням трохи проблематично

Кумедний випадок звичайно ж не міг не статись з покатальниками. Ще по дорозі на курорт, втомившись лапати руками кермо було вирішено зупинитись в 200 км від точки призначення на ночівлю. Найближчий мотель було знайдено за допомогою GPS. Наступного дня, зважаючи на те що сніданок у 8 а просинаються мандрувальники не пізніше 6.30, пасторська рада вирішила почати ранок з обходу та огляду навколишніх приватних садиб. Ну гуляли звичайно ж по вулицям і своїми поглядами окидали архітектурні форми, котрі хотілося б в наступному житті звести у себе на альпійській ділянці. Приблизно через 40 хвилин дуже уважні місцеві жителі викликали поліцію, котра хвилин 10 намагалася зрозуміти чому ж два файних хлопця гуляють їхнім селом і наче терористи видивляються що ж можна взірвати. Особливо зацікавило поліцая штампи Малайзії в паспорті одного з героїв розповіді, напевно в нього голуба мрія колись туди попасти. Після перевірки всіх документів а також хвостів лап та вух, пасторів відпустили зі словами Have a nice holidays in Obertauern.

Ну ось наче і все що можна сказати. На нашу думку курорт ідеально підходить для сімейного відпочинку з жінками та дітьми, так як присутні траси для будь якого рівня катання. Атмосфера на схилах прекрасна! За весь час перебування жодного разу не бачили щоб хтось когось збив. Навіть, проїжджаючи близько біля тебе, кажуть соррррі. Ну, думаю, в Австрії цим нікого не здивуєш. Що можна вважати мінусом або плюсом – сніг йде кожен день (все таки самий сніжний курорт Австрії)!

Ну для фіналу калькуляція (на людину):
Проїзд 4000 км х (8,4 л на 100 км х 0,7EUR/l) = 235 EUR/2 = 118 EUR
Проживання = 174 EUR + 40EUR (дорога туда й назад) = 214 EUR
Ski Pass = 179,5 EUR
Лижі як і все інше - своє
Інші витрати = 100 EUR
Всього = 611,5 EUR.

При бажанні, можна й дешевше якщо: їхатимуть 4 а не 2 покатальника. Інші витрати скоротити до 20 ЕВРО (ящик пива) а всю іншу їжу купити тут і везти з собою. Таким чином, думаю, реально вписатись в 480 ЕВРО.
Звичайно ж відповім на будь-які питання!!!