|
Анализ рейтинга сообщения
|
|
Автор:
|
Jolie
|
|
Сообщение:
|
Цитата:
Оригинал отправлен GeoVic: С другой стороны, на следующий день после возвращения из достаточно сложного горного похода, на углу Красноармейской и Саксаганского лишь по счастливой случайности не получил по голове черепицей размером 0,5х1 м.Короче: хто має бути повішеним - той не втоне...
По суті, ризик закладеному у самій філософії життя - або ти живеш так, як тобі хочеться і робиш те, що тобі подобається, або ти все своє свідоме життя нікуди не вилазиш, так як боїшся катаклізмів, автомобільних аварій, бути збитим на пішохідному перехресті, травмованим лижником на Буковелі і так далі. Жити із постійними другочерговими страхами означає відкинути першочергові звичайні людські страхи, як от страх перед смертю близьких, страх народжувати і виховувати дітей, страх не встигнути за своє життя зробити те, що запланував тощо. Зрештою, ми щодня залишаємося один на один із своїми невпевненістю у сьогоднішньому і завтрашньому дні - чому б тоді відкинути подібні думки та не переключитися на щось інше? Адже, як правило, голову розвантажити можна тільки переключившись на фізичне навантаження, спорт. Я теж після складного пішого походу по Горганах, їдучи вже дорогою до Поляниці, розслабилася, випадково послизнулася і полетіла вниз, падаючи на ступню - в результаті 2-х кісточковий перелом правої гомілки із підвивихом стопи. Що ж тепер, після цього у гори не ходити чи на лижі не їздити? Цитата:
Оригинал отправлен ZBISHKO: Саша , инстинкт самосохранения не может быть высоким или низким . Он как всякий безусловный рефлекс просто есть у высокоразвитого млекопитающего , я имею в виду человека . А вот склонность к безудержному риску , преобладание процессов возбуждения над процессами торможения , аналитические способности мозга , интуиция действительно могут быть доминирующими , ярко выраженными либо притушенными . Непонятость зовет к самовыражению любым способом и чем экстремальнее , тем лучше . Риска стало гораздо больше и он стал менее обдуманным , а подготовки стало меньше .
Повністю згідна із цією думкою. Від себе додам лише те, що у жінок, як правило, додатково більше розвинута інтуїція, яка дуже часто подає тілу сигнали, що треба ще вміти розшифровувати. У прикладі з тим злощасним походом це був чи не єдиний випадок, коли мені щось не тягнуло у цю поїздку, я шукала причини, щоб не поїхати (проте піддалася аргументам чоловіка і таки поїхала - на свою голову). Цитата:
Оригинал отправлен Softranger: Я пытаюсь просто понять этих людей. И понять диапазон цены, которые разные люди готовы платить, как дань своему эгоизму (а любое опасное увлечение - это эгоизм при наличии близких людей).
Знову вдамся до гендерного розділення. Чоловічий егоїзм, яким би він не був, можна зрозуміти та пояснити - чоловік є істотою, яка в силу свого багатовікового розвитку, еволюціонувавши, насправді ніколи не втрачав своєї здатності бути кращим, сильнішим, мудрішим, спритнішим, хитрішим і так далі, ніж його одноліток із сусідньої печери (квартири, будинку, класу, групи, компаньон по роботі, напарник, друг, брат тощо) і за своєю суттю ніколи не втрачав бажання себе випробувати на міцність та ряди-годи піти на ризик, вбивши найбільшу здобич, видершись на найвищу гору у пошуках зілля і т.п. Пройшли тисячоліття, вже не треба бігти за мамонтом, життя в силу науково-технічного прогресу стало набагато більш спокійним, а інстинкти залишилися. Іх же не витравиш з себе навіть великим пивним животом та наявністю великої сім"ї. Чоловік не може жити без рибалки, літніх і зимових гір, велопоходів, треккінгу, альпінізму (список можна продовжувати до безкінечності). Роль жінки, крізь призму цієї ж революції, теж суттєво змінилася - вже не треба сидіти у печері і чекати, поки мужик принесе м"ясо; чоловік був швидше необхідним засобом для виживання (є м"ясо - є життя, нема м"яса - значить помремо). Зараз же можна самій вчитися, розвиватися, заробляти, утримувати сім"ю і відкривати у своїй душі невідомі раніше почуття та враження. (Не даремно ж хтось із великих кось сказав, що світ змінився відтоді, відколи Коко Шанель одягнула чоловічі брюки). Інша річ, коли йдеться про ризик, що штовхає людей, які мають сім"ї та дітей, на свідомо небезпечні заняття (не роботу, як от пожежник, МНС-сник, а саме як хобі, захоплення). На мою думку, це вже пахне не ризиком, а егоїзмом. Згідно відомої цитати Екзюпері, людина, яка має у своєї оточенні люблячих її людей, повинна відповідати за свої вчинки та життя перед ними. Ти повинен пам"ятати, що твоя можлива смерть принесе твоїм близьким неймовірне горе, не дозволить твоїм дітям вирости щасливими та надірве здоров"я твоїм батькам, які тебе народили та виховали. Я ще якось із скрипом можу зрозуміти молодих одиноких людей, які лізуть в гори щоб собі самим щось довести та себе випробувати. Однак я ніколи не зрозумію тих, хто прийняв рішення одружитися, народив дітей, плюнув на свої почуття до них та поїхав у ризиковану експедицію, перед тим налаштувавши себе на те, що я, можливо, і не повернуся додому... Я вірю у своєрідну карму людської долі, яка приходить у цей світ, щоб розвиватися, вчитися, реалізовувати себе, народжувати дітей та виховувати собі достойну заміну після своєї смерті. Егоїзм як свого роду потурання своїм первісним інстинктам та байдужість до оточуючих у це розуміння якось не вписується. Маленький жіночий мозок, що тут ще скажеш...
|
|
