|
Анализ рейтинга сообщения
|
|
Автор:
|
irishhighlander
|
|
Сообщение:
|
Таксс.... Починалось все сумно та невесело. Вже з минулого четверга стало ясно, що погодою Драгобрат на вихідних особливо балувати не збирається :) Ще й чутки нехороші дійшли, що підйомник біля курятні здох і черги там кілометрові. Але переважна частина компанії все таки вирішила ризикнути, так що кворум на орендований зі Львова бусик набрався і в ніч з п'ятниці на суботу ми таки виїхали. Мені сам виїзд дався з особливим скрипом, тому що п'ятничний вечір з "водінням кози" львівськими барами і змішуванням кількох сортів пива з сорокаградусною дзигівською медовухою ручної роботи сильно дався взнаки. Додому я повернувся близько першої вночі, а вже в третій виходив з дому на точку виїзду. Пів дороги поперемінно боровся з свіжим бодуном і намагався дивитись бадьоре лижно-сноубордове відео з DVD-шок взятих в дорогу. Далі своє взяв здоровий сон, і незважаючи на колонку прямо над вухами я прокинувся аж на Закарпатті, вже за Яблуницьким перевалом. Спросоння сильно здивувався, коли в Лазещині ми замість поїхати далі по трасі звернули на грунтовку до Козьмещика - "Ми що, на Петрос?!!" :)) Але все виявилось прозаїчніше - ми просто за лижами одної з учасниць залишеними на дачі біля КПП в Лазещині заїхали. І продовжили дорогу в Ясиню. На горі були близько 11-ї. Поселились в цибуленківській хатці, де нас чекав наш передовий дозор - троє ужрогодців, які приїхали на день раніше. Разом вийшла дружня душевна львівсько-франківсько-ужгородська компанія з 16 чоловік, яка на вихідні монопольно зайняла цибуленківську хату :) Перекусили з дороги, випили за успішне прибуття і за гарне продовження та й коло 12-ї пішли на гору. Було досить хмарно, але без дощу і з непоганою видимістю на лижах, в червоно-синій куртці - скіерянин in search :) Покриття в принципі було непогане, так що каталось добре. Правда в ялиночки вже не їздили, бо з тої сторони кулуару все конкретно підтануло. Черг не було, незважаючи на те, що в ці дні на Драгу відбувався фестиваль "Адреналін". Постійно ходити пішки від "Курятні" до середнього "Допельмайра" було не з руки, тому до фестивальної сцени навідувався нечасто, але дещо цікаве там застав :) Наприклад картину "народження бордерші" Молодша сестра друга, що приїхав покататись і фестиваль на відео знімати, під наглядом брата вперше стала на його дошку :)) А позатим... Не склався трохи той фестивль - народу малувато було. Але.... Діджеї діджеїли, в "Курятні" наливали, наметове містечко, хоч і маленьке, але стояло так що усьо путьом :)) Катався десь до п'ятої, а потім, коли все таки пішов дощ, змінив сноубординг на колибінг :)) Небезалкольна вечеря з їдальні на другому поверсі плавно перетекла на перший поверх в бар. Миле спілкування поєднане з дегустуванням різноманітних спиртних напоїв затяглося до ночі. Роковий концерт ми благополучно пропустили. Потім невелика група найстійкіших сходила ще до сцени на дискотеку. Але довго ми там не затримались, і близько першої ночі повернулись на базу, спати. Розбудив над ранком дощ, який відчайдушно барабанив по підвіконнику. "Ну все, от і покатались" подумав я, і ліг спати далі. Але все виявилось не так вже й погано. Дощ до ранку припинився. В компанії знайшовся Юрій, так що сніданок поєднався з початком святкування його Дня Ангела :) Злегка опохмелені і підбадьорені вийшли на гору. Приємна несподіванка - схил в Бідного відратрачений і присипаний селітрою. Покриття рівне, жорстке і як для весни - ідеальне. Катання - супер! Та й погода непогана. Хмари й туман внизу, під нами, краса навколо. Правда фотки вийшли не дуже - світла і майстерності фотографа виявилось малувато. Але виглядав ранок десь так: Далі погода постійно мінялась. То навіть виглядало сонце, то починав йти дощ. Нарід потрохи підтягнувся на гору. Близько 11-12 на "Допельмайрі" навіть зібралась черга. Але невелика, десятихвилинна приблизно. Потім дощ посилився, вершину почало затягувати хмарою. Народ змило з гори в навколишні бари. Черга пропала взагалі. Катався мало не в гордій самотності :)) День в цілому виявився досить продуктивним - з 10 до 13:45 - 15 чи 16 спусків, при чому 6-7 з них - в останню годину-півтори, вже в тумані і під зливою :) Екстрім, однако, враховючи, що дощ на селітрованій трасі змив кашку зверху і на частині траси залишиівся майже лід :) Ще одна маленька несподіванка - мене бугельники вже в лице знають - "Привіт! Ти коли вже сезон накінець закриєш? :))" Зійшов з траси тільки коли наклалось кілька факторів - видимість впала мало не до нуля, дощ перейшов в зливу, лапи відвалюватись почали і час виїзду додому критично наблизився :) Переодяглись, пообідали, спакувались, почали виходити до машини. Аж тут - сонце! :) Символіча така зміна погоди - "сезон закінчився - хай живе новий сезон" Ми сюди ще повернемось. Сюди неможливо не повернутись :) А далі... ГАЗ-66-Ясиня-бус-коньяк-горілка-перевал-франківська область-Франківськ-львівська область-горілка-Бібрка-Львів. До Львова повернулись між 9-ю та 10-ю вечора. У нас саме День Міста святкували. Я ще на джазовий фестиваль "Флюгери Львова" встиг. Джаз-двір Ратуші-дощ-медівка-пиво-закуліси філармонії.... Але це вже зовсім інша історія. Так що тойво... От і казочці кінець, а хто слухав, тобто дочитав - молодець :)
|
|
50 баллов добавлено администратором